Основне джерело енергії для нашого організму — глюкоза. У дітей її запаси в печінці (у вигляді глікогену) дуже малі. Коли глюкози стає недостатньо, організм починає екстрено розщеплювати жири для отримання енергії. Побічним продуктом цього процесу є кетонові тіла (ацетон).

Ацетон накопичується в крові, подразнює слизові оболонки шлунково-кишкового тракту та блювотний центр у головному мозку, замикаючи замкнене коло лихоманки та блювання.

• Нудота та багаторазове блювання (дитина не може утримати рідину);
• Характерний запах прілих яблук (ацетону) з рота;
• Біль у животі, млявість, слабкість та сонливість;
• Рідке сечовипускання, сеча стає дуже концентрованою та темною.

🔬 Батьки можуть легко діагностувати цей стан вдома, використавши спеціальні тест-смужки на ацетон (кетони) в сечі, які продаються в кожній аптеці.

Єдине і найголовніше правило — рясне, але дуже дрібне відпоювання солодкими розчинами!

Уникайте великих об'ємів рідини залпом — це спровокує нове блювання. Давайте по 1–3 ложки (або скористайтеся чистим шприцом від «Нурофену») кожні 10–15 хвилин.

1. Аптечна глюкоза 40% — найшвидша допомога. Можна давати чистою по ложечці або розводити з водою (як краще п'є дитина).
2. Розчини для оральної регідратації: Регідрон Біо, Хумана Електроліт, Іоніка тощо (для відновлення балансу солей).
3. Домашні солодкі напої: теплий солодкий чай, компот із сухофруктів (особливо з яблук та родзинок).

• Якщо дитину не вдається відпоїти самостійно через безперервне блювання (все, що випиває, одразу виходить назад);
• Дитина повністю відмовляється від будь-якого пиття, стає апатичною, її важко розбудити;
• Рівень кетонів за тест-смужками стрімко зростає до максимальних значень (+++ або ++++), а стан дитини погіршується;
• Сечовипускання відсутнє більше 3–4 годин.

⚠️ У таких випадках дитині необхідне внутрішньовенне введення розчинів (крапельниця з глюкозою) в умовах стаціонару для швидкого виведення токсинів.

Перші симптоми можуть бути ще до появі висипу:

• загальна слабкість,
• головний біль,
• відсутність апетиту,
• лихоманка.

Вже в цей час людина стає заразною для оточуючих і до того часу, поки висипання не покриються кірочками.

Через 1-2 дні починає виникати висип на грудях, спині та обличчі, а потім може поширитися на все тіло, включаючи рот, повіки та статеві органи, у вигляді невеликих вузликів, які перетворюються на водянисті пухирі, а далі лопаються та покриваються кіркою.

Зеленка та аналогічні засоби є застарілими методами. Сьогодні існують сучасні, ефективніші засоби, які не фарбують шкіру, не маскують елементи висипу та значно комфортніші для дитини.

• 🔸 Наносити на шкіру: Каламін, Цикапласт, Судокрем, Пудер Плін, Вітрянка Стоп
• 🔸 Протиалергічні препарати внутрішньо: едем, л-цет і тд.
• 🔸 Купання в не гарячій воді

🟢 У якості жарознижуючих рекомендовано – парацетамол.

🔴 А що не так з ібупрофеном? Американська академія педіатрії рекомендує уникати, якщо це можливо, оскільки це пов’язано з виникненням ускладнень у вигляді бактеріальних шкірних інфекцій.

🔴 Також не слід використовувати аспірин через ризик виникнення синдрому Рея (важке ураження мозку та печінки)

З дня появи останнього нового висипу + 5 днів

Швидше ні, чим так. Іноді інше вірусне захворювання може помилково бути розцінено як вітрянку.

Так, якщо є можливість рекомендую зробити. Вакцинація дозволяє зменшити ризик виникнення ускладнень у вигляді пневмонії, інфекції мозку та крові.

Варілрикс, Варівакс (від 9 місяців). 2 дози з інтервалом між ними принаймні 6 тижнів.

• Раптове та різке підвищення температури тіла до 39–40°C.
• Гарячка стабільно тримається 3–5 днів.
• Немає типових симптомів застуди (повністю відсутні кашель, нежить).
• Дитина може залишатися відносно активною, попри високі цифри.

Як тільки температура тіла різко падає до норми — на шкірі з’являється рожевий висип, який не свербить і проходить сам за 1–2 дні.

• Специфічного лікування не існує.
• Рясне пиття для запобігання зневодненню.
• Жарознижувальні (Парацетамол, Ібупрофен) за потреби строго на ВАГУ.

🛡️ Після хвороби формується стійкий пожиттєвий імунітет.

• Захворювання викликається вірусом.
• Найчастіше зустрічається у дітей молодше 10 років (контакти в дитячих садках або школах). Підлітки та дорослі хворіють рідко.
• Інкубаційний період: 3–5 днів. Виділення вірусу може відбуватися навіть у безсимптомних пацієнтів.
• Після перенесення хвороби виникає пожиттєвий імунітет, однак захворювання може спричинятися декількома збудниками, тому хворіти на неї можливо не один раз.

• Підвищення температури тіла
• Біль у горлі та поява пухирців на горлі
• Головний біль та біль в животі
• Збільшення шийних лімфовузлів
• Загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, блювота або діарея

• Хвороба зазвичай протікає неважко. Специфічних противірусних немає.
• Ібупрофен або парацетамол для знеболення та зниження температури.
• Препарати на основі бензидаміну (тантум-верде, т-септ) для знеболення горла.
• 🚫 Мастити чимось висип не потрібно!
• 🚫 Не лікується антибіотиком!

Рекомендовано м'яку їжу, охолоджені напої або морозиво. Відмовтеся від цитрусових та гострої, гарячої, твердої чи кислої їжі. Після їжі бажано прополоскати рот підсоленою водою.

• Це вірусне захворювання, яке найчастіше вражає дітей до 5 років, але може зустрічатися й у дорослих.
• Викликається вірусами з групи ентеровірусів, найпоширенішим серед яких є вірус Коксакі.
• Зазвичай захворювання проходить самостійно через 7–10 днів.

• Підвищення температури тіла, загальне нездужання, втрата апетиту.
• Хворобливі виразки всередині та навколо рота.
• Червоні висипання на долонях, ступнях, а іноді — на тулубі.

• Ібупрофен або парацетамол для зниження температури та знеболення.
• Холодні ласощі: морозиво, йогурт, смузі, щоб зменшити біль у роті.

Різке підвищення температури тіла до 38,5–40°C.

• Червоне горло з білим або жовтим нальотом на мигдалинах.
• Збільшення шийних лімфовузлів.
• Головний біль, загальна слабкість, біль у животі, нудота.
• Язик: Спочатку з'являється білий наліт на язику, далі цей наліт злущується, залишаючи яскраво-червоний («малиновий») язик з горбистою поверхнею.
• Обличчя: Почервоніння щік та блідість в ділянці носа та губ (блідий носогубний трикутник).
• Яскраво-червоні складки шкіри (у природних згинах).
• Червоний плямистий висип на тілі.

• Діагноз скарлатини зазвичай ставлять на основі характерних симптомів.
• Для підтвердження можуть використовувати експрес-тест на стрептокок або посів із горла. Інші аналізи зазвичай не потрібні.

• Основа лікування — антибіотикотерапія.
• Препарати першої лінії: Амоксицилін курсом 10 днів.

• Це гостра вірусна інфекція, яка супроводжується високою температурою та характерним висипом на шкірі.
• Це захворювання надзвичайно заразне і легко передається повітряно-крапельним шляхом, наприклад, під час кашлю чи чхання.
• Більшість дітей, які захворіли на кір, повністю одужують, але в деяких випадках кір може бути смертельним, якщо виникають серйозні ускладнення, наприклад запалення мозку (енцефаліт).

• Поступове підвищення температури до 39–40,5°C.
• Кашель, нежить та кон'юнктивіт (запалення очей).
• Поява плям Копліка (дрібні білі плями на слизовій оболонці рота).
• Після контакту з вірусом кору перші симптоми можуть з’явитися через 10-12 днів. Ваша дитина може заразитися від людини, яка ще навіть не підозрює, що хвора, оскільки кір стає заразним ще до появі висипу.

• Триває 5–6 днів.
• Починається на лінії волосся, потім поширюється на обличчя та верхню частину шиї.
• Поступово охоплює тулуб, руки та ноги.
• У важких випадках може супроводжуватися лущенням шкіри.
• Зникає в тому ж порядку, в якому з’являвся.

• Діагноз встановлюється на основі клінічних симптомів та епідеміологічного анамнезу (контакт із хворим).
• У разі сумнівів проводять лабораторні дослідження (аналіз крові на антитіла до вірусу кору).

• Специфічного лікування кору немає.
• Терапія спрямована на полегшення симптомів: постільний режим, прийом жарознижуючих засобів (парацетамол, ібупрофен), підтримка гідратації та вітамінотерапія (вітамін А для профілактики ускладнень).

Єдиний ефективний спосіб захистити дитину від кору – вакцинація. В Україні згідно з календарем щеплень вакцина КПК (кір, паротит, краснуха) вводиться:

• у 12 місяців;
• у 4 роки (ревакцинація).

• Це поширене вірусне захворювання, яке часто називають “хвороба нашльопаних щік”.
• Найчастіше на неї хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку.
• Спалахи зазвичай мають сезонний характер і припадають на кінець зими та весну, хоча поодинокі випадки зустрічаються протягом усього року.
• Інкубаційний період: від 4 до 14 днів.
• Важливо: Дитина найбільш заразна ДО появі висипу. Як тільки з’явилися червоні щоки, вірус уже не виділяється в навколишнє середовище, і дитина може повертатися до колективу.

• Перша фаза (схожа на звичайну ГРВІ): Лихоманка, нежить, слабкість, головний біль.
• Друга фаза (характерний висип): З’являється яскраво-червоний висип на щоках, при цьому ділянка навколо рота залишається блідою.
• Мереживний висип: Через 1–4 дні висип поширюється на тулуб та кінцівки. Він має вигляд рожевих плям, які зливаються і створюють візерунок, схожий на мереживо.

Специфічного лікування (противірусних препаратів) проти парвовірусу не існує.

Основа допомоги — це симптоматична терапія:

1. Питний режим: Багато рідини для зняття інтоксикації.
2. Контроль температури: Жарознижувальні (парацетамол або ібупрофен).
3. При свербежу: Якщо висип свербить (що буває рідко) — антигістамінні та зволожувальні засоби.

• Це захворювання, яке найчастіше викликається вірусом Епштейна-Барр.
• Також його називають «хворобою поцілунків».
• Як заражаються: Найлегше заразитися при поцілунках (звідси і назва) або через іграшки. Рідше діє повітряно-крапельний шлях — при кашлі та чханні.

• Захворювання починається гостро, зі раптового підйому температури до високих цифр (38-40°С). Жарознижуючі дають лише короткотривалий ефект.
• Підвищення температури тіла може тривати до 2 тижнів підряд.
• Лихоманка супроводжується слабкістю, зниженням апетиту, підвищеною стомлюваністю та ломотою в тілі.

• Утруднене носове дихання через збільшення аденоїдів (дихання ротом, вночі хропіння, гугнявий голос).
• Біль у горлі, задня стінка горла червона, вкрита густим слизом.
• Поява нальоту на мигдаликах.
• Збільшення лімфатичних вузлів (можуть бути збільшеними від декількох днів до тижнів-місяців).
• Біль у м'язах та кашель.
• Збільшення селезінки та печінки, іноді жовтяниця.
• Іноді у розпалі хвороби може з’явитись висип на шкірі (найчастіше тулуб, руки).
• Частина людей можуть відчувати втому ще кілька тижнів після перенесення хвороби.

Вони мають деякі однакові симптоми, такі як біль у горлі, лихоманка та збільшення лімфатичних вузлів. Але в той час, як мононуклеоз зазвичай викликається вірусом, стрептококова ангіна — бактерією. Крім того, для ангіни, як правило, не характерні кашель, нежить та закладеність носа.

На сьогодні не існує ліків від мононуклеозу. Антибіотики та противірусні засоби не діють.

Речі, які можуть допомогти почуватись краще, включають:

1. Багато відпочинку.
2. Багато рідини.
3. Жарознижуючі та знеболюючі, такі як парацетамол або ібупрофен, для контролю лихоманки та болю.
4. При вираженому запальному процесі лікар може рекомендувати гормональні засоби.